Валерія Мудрак

Закарпаття, регіон на заході України, славиться своєю багатою історією та талановитими людьми. Тут народилося і виросло багато видатних особистостей, чиї досягнення мали вплив не лише на національному, а й на міжнародному рівні.

Мирослав Дочинець — письменник і журналіст із Хуста, автор 19 книг. Він став відомим у 2010 році після виходу книги «Многії літа. Благії літа», яка потрапила до шістки найпопулярніших видань із накладом у 60 тисяч. У 2012 році його роман «Вічник. Сповідь на перевалі духу» був висунутий на Шевченківську премію. Премію він отримав у 2014 році за романи «Криничар» та «Горянин». Дочинця порівнюють із Пауло Коельйо за філософський стиль і популярність, але він не сприймає це порівняння. У своїх книгах Дочинець дає поради про життя від імені мудреців, як Андрій Ворон, торкаючись тем від вибору алкоголю до стосунків із грошима.

Павло Чучка — український мовознавець, гуморист, історик, доктор філологічних наук. Він є власником єдиної в Україні корчми-музею «Деца

у нотаря» та автором Міжнародного фестивалю гумору «Карпатський словоблуд». В минулому — голова сільради та депутат. Писав вірші закарпатським (русинським) діалектом, любов до якого виховав йому дід. Під час навчання в Києві видав листи друзям у збірці, яка мала великий успіх із тиражем 10 тисяч примірників. Автор збірок «Деца у нотаря» та «Вичурки по-баранинськи», де "вичурки" — висловлювання з села Баранинці. Його твори варто читати для сміху та пізнання краси й гумору закарпатської говірки. Для розуміння незвичних слів Чучка створив «Українсько-український словник незрозумілих слів». Його батько, також Павло Чучка, написав монографію «Прізвища закарпатських українців», де пояснив походження 12 тисяч прізвищ на 740 сторінках.

Євгенія Іванівна Ярошинська народилася 18 жовтня 1868 року. Вона була українською письменницею, перекладачкою, етнографинею, фольклористкою, педагогинею та громадською діячкою на Буковині. Ярошинська брала участь у з'їзді українських письменників. Її творча спадщина включає три повісті («Понад Дністром», «Перекинчики», «Рожі а терне»), кілька десятків оповідань, нарисів, творів для дітей, фольклорно-етнографічних досліджень, перекладів і листів. Письменниця померла 21 жовтня 1904 року в Чернівцях.

Туризмознавець, професор, викладач і соціолог, Федір Шандор закохав у Закарпаття та його красу тисячі українців. Він є співавтором десятків міських та обласних проектів, що роблять регіон туристично привабливим. Шандор згуртував крафтових виробників продукції, виступив співавтором проекту міні-скульптур в Ужгороді, а також є автором і екскурсоводом сотень маршрутів по місту та Закарпаттю.

Каламуняк Мирослава Михайлівна народилась 6 листопада 1957, в селі Оселя, Львівська область– промисловець, нагороджена орденом княгині Ольги 3-го (2003) та 2-го (2007) ступеня. Вона закінчила Львівський технікум легкої промисловості , загальнотехнічний та економічний факультети Ужгородського університету. З 1977 року працює на Ужгородській швейній фабриці, де пройшла шлях від технолога до директора . У 2008–2009 роках була виконуюча обовʼязки голови Великоберезнянської райдержадміністрації (Закарпатська обл.). Під її

керівництвом фабрика модернізувала технології та устаткування, ставши одним з провідних підприємств текстильної промисловості України. Завдяки її ініціативі створено мережу швейних цехів у селі Люта Великоберезнянського району, місто Свалява та кілька спільних підприємств. Активно займається громадською діяльністю.