Закарпаття: видатні жителі регіону
Валерія Мудрак
Закарпаття, регіон на заході України, славиться своєю багатою історією та талановитими людьми. Тут народилося і виросло багато видатних особистостей, чиї досягнення мали вплив не лише на національному, а й на міжнародному рівні.
Павло Чучка — український мовознавець, гуморист, історик, доктор філологічних наук. Він є власником єдиної в Україні корчми-музею «Деца
у нотаря» та автором Міжнародного фестивалю гумору «Карпатський словоблуд». В минулому — голова сільради та депутат. Писав вірші закарпатським (русинським) діалектом, любов до якого виховав йому дід. Під час навчання в Києві видав листи друзям у збірці, яка мала великий успіх із тиражем 10 тисяч примірників. Автор збірок «Деца у нотаря» та «Вичурки по-баранинськи», де "вичурки" — висловлювання з села Баранинці. Його твори варто читати для сміху та пізнання краси й гумору закарпатської говірки. Для розуміння незвичних слів Чучка створив «Українсько-український словник незрозумілих слів». Його батько, також Павло Чучка, написав монографію «Прізвища закарпатських українців», де пояснив походження 12 тисяч прізвищ на 740 сторінках.
Євгенія Іванівна Ярошинська народилася 18 жовтня 1868 року. Вона була українською письменницею, перекладачкою, етнографинею, фольклористкою, педагогинею та громадською діячкою на Буковині. Ярошинська брала участь у з'їзді українських письменників. Її творча спадщина включає три повісті («Понад Дністром», «Перекинчики», «Рожі а терне»), кілька десятків оповідань, нарисів, творів для дітей, фольклорно-етнографічних досліджень, перекладів і листів. Письменниця померла 21 жовтня 1904 року в Чернівцях.
Туризмознавець, професор, викладач і соціолог, Федір Шандор закохав у Закарпаття та його красу тисячі українців. Він є співавтором десятків міських та обласних проектів, що роблять регіон туристично привабливим. Шандор згуртував крафтових виробників продукції, виступив співавтором проекту міні-скульптур в Ужгороді, а також є автором і екскурсоводом сотень маршрутів по місту та Закарпаттю.
Каламуняк Мирослава Михайлівна народилась 6 листопада 1957, в селі Оселя, Львівська область– промисловець, нагороджена орденом княгині Ольги 3-го (2003) та 2-го (2007) ступеня. Вона закінчила Львівський технікум легкої промисловості , загальнотехнічний та економічний факультети Ужгородського університету. З 1977 року працює на Ужгородській швейній фабриці, де пройшла шлях від технолога до директора . У 2008–2009 роках була виконуюча обовʼязки голови Великоберезнянської райдержадміністрації (Закарпатська обл.). Під її
керівництвом фабрика модернізувала технології та устаткування, ставши одним з провідних підприємств текстильної промисловості України. Завдяки її ініціативі створено мережу швейних цехів у селі Люта Великоберезнянського району, місто Свалява та кілька спільних підприємств. Активно займається громадською діяльністю.
Відомі особистості Закарпаття: таємниці життя та творчості
Сніжана Журбенко
Закарпатський край багатий не лише мальовничими краєвидами та унікальною культурою, але й талановитими людьми. Сьогодні ми познайомимося з деякими з них, зазирнувши у закутки їхнього дитинства та творчості.
Сергій Танчинець
Сергій Танчинець — український співак, фронтмен та продюсер гурту
«Без Обмежень» та заслужений артист України (2020).
Сергій народився 8 травня 1982 року в місті Мукачево Закарпатської області.
Кар'єра:
Спочатку займався графічним дизайном, а також виготовленням зовнішньої реклами, поліграфічної продукції. Але згодом він активно захопився творчістю, а саме музикою. Так у 1990 році він створив гурт «Без Обмежень» і став його фронтменом.
У 2006 році колектив підписав контракт із продюсером і з цього моменту почав свою професійну музичну діяльність.
За дев'ять років гурт «Без Обмежень» разом із Сергієм взяв участь у вокальному шоу «Х-фактор-7», вони виступили на кастингу з власною піснею «Без неї ніяк». Участь в «Х-факторі» була, за словами фронтмена гурту, тим поштовхом для їхньої творчості, якого їм давно бракувало. Гурт дійшов до 4 прямого ефіру та вибув з шоу. Однак саме після вокального шоу гурт набрав популярності серед народу. Рок пісні про кохання неабияк сподобалися музичним слухачам і відтоді гурт не сходить з музичних чартів України.
У серпні 2020 році указом Президента України No 335/2020, — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний,
науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм, — СергійСергій Танчинець був нагороджений званням «Заслужений артист України».
Особисте життя:
Рік тому фронтмен гурту «Без Обмежень» на власній сторінці у фейсбук приголомшив публіку бурхливою заявою про розлучення. За декілька днів до 15-річчя шлюбу Сергія та його дружина Анна розірвали стосунки.
Музикант не став називати причину такого рішення з дружиною, лише зазначив, що "винних у цій ситуації нема і так іноді стається у житті".
Також варто зазначити, ексдружина Сергія та двоє дітей 13-річна донька Анастасія та 4-річний син Лук'ян, у перші дні повномасштабного вторгнення виїхали до Японії, де мешкають досі. І це чи не перша довго розлука пари за 14 років стосунків. Тож цілком ймовірно, що саме величезна відстань між родиною вплинула на їхнє рішення розійтися.
Зовсім нещодавно, 9 травня Сергій Танчинець розсекретив свою нову обраницю. Нею стала PR-менеджерка гурту «Без Обмежень» Юліана Корецька. Пара офіційно підтвердила усі чутки та опублікувала романтичне фото у соцмережі.
Волонтерська діяльність:
З перших днів повномасштабного вторгнення співак не лишився осторонь і долучився до тероборони одного з українських регіонів. Проте згодом, прагнучи бути максимально корисним суспільству, він вирішив перекваліфікуватися у волонтери.
Зараз співак співпрацює з волонтерським штабом міста Мукачево. Він займається доставленням лікарських засобів до столичного військового шпиталю. У вільний час від волонтерських завдань Танчинець дає концерти для підтримки бойового духу військових та звичайних українців.
"Попри думки, що музика зараз не на часі – це неправда. Музика завжди на часі, і люди її чекають. Ми були в метро, деякі 20 днів перебувають там як у бомбосховищі. І там доволі пригнічена атмосфера, і музиканти, які потрапляють до них, дають реальну допомогу цим людям. Тому я
закликаю усіх музикантів, хто в Києві, долучатись до таких процесів", - прокоментував співак у студії Сніданок з 1+1.
Анатолій Герей
Анатолій Герей – український фехтувальник на шпагах, чий талант та
наполегливість сягнули вершин світового спорту. Народившись 31 березня
1989 року в мальовничому Ужгороді, він з ранніх літ закохався у
фехтування, тренуючись під пильним оком досвідчених тренерів.
Шлях до успіху:
Дебютувавши на міжнародній арені у 2009 році, Анатолій швидко здобув визнання, здобувши бронзову медаль у командній шпазі на Чемпіонаті Європи 2012 року.
2016 рік став тріумфальним для Герея. Тоді він став бронзовим призером чемпіонату Європи. Трохи згодом брав участь у літніх Олімпійських іграх, що проходили у Ріо-де-Жанейро. На стадії 1/16 фіналу Анатолій поступився 15:9 швейцарцю Фабіану Каутеру і вибув зі змагань.
Протягом кар'єри Анатолій неодноразово ставав призером чемпіонатів Європи та світу, демонструючи стійкість, майстерність та неперевершений дух. Його участь у двох Олімпіадах (2012 та 2016) стала свідченням визнання його таланту на світовій арені.
Натхнення та приклад для молоді:
Анатолій Герей – не лише видатний спортсмен, але й взірець для наслідування для молодого покоління українських фехтувальників.
У серпні 2016 здобув ювілейну медаль «25 років незалежності України» —
За значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу
9 вересня 2017 року Анатолій був нагороджений орденом «За заслуги» III ст. — За вагомий особистий внесок у розвиток та популяризацію фізичної культури та спорту в Україні, досягнення високих спортивних результатів та багаторічну плідну професійну діяльність[3]
Ділячись своїм досвідом та знаннями, він тренує юних фехтувальників у Закарпатській обласній організації фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" Україна, закладаючи фундамент для майбутніх перемог.
Волонтерська діяльність:
Волонтерством ми почали займатися десь через місяців два-три після початку АТО. Я хотів йти в армію, щоб допомагати долати ворога, але за станом здоров'я мене не взяли. Тож вирішив займатися волонтерством, - розповідає Анатолій Колос для БарNews.City.
З перших днів повномасштабного вторгнення Анатолій продовжив допомагати. Його волонтерська команда з Благодійного фонду “ДоброБар” почала співпрацювати з Іспанією та Великобританією, звідки їм привозили в Україну одяг, продукти харчування, засоби гігієни та медикаменти. Також надходило багато ми ставимо акцент на медичної допомоги, дуже якісні медикаменти та сертифіковані турнікети.
У березні 2022 року Герей здобув тріумфальну перемогу на міжнародному турнірі "Challenge Eugene Fillol 2022", що проходив у столиці Швеції.
Анатолій не лише продемонстрував свою майстерність та спортивну волю, але й здійснив благородний вчинок. Усі призові, здобуті на турнірі, він передав на підтримку Збройних Сил України.
Іван Попович
Іван Дмитрович Попович — український естрадний співак і композитор, педагог. Народний артист Української РСР (1990). Попович ще за свого життя став співаком-легендою, його називають "закарпатським соловейком" і поруч із Софією Ротару, Василем Зінкевичем та Назарієм Яремчуком він вважається одним із зачинателів "класичної" української естради.
Іван Дмитрович Попович, народився 22 квітня 1949 року в селі Осій на Закарпатті. З ранніх літ був оточений чарами української народної музики. Не дивно, що його життєвий шлях нерозривно переплівся з піснею, даруючи Україні та світу щирі твори, що й досі хвилюють серця.
Ще будучи юнаком, Іван Попович захоплювався музикою. Цей потяг до мистецтва привів його до Хустського культурно-освітнього училища, де він здобув фах диригента хору. Після цього два роки вчився в Дрогобицькому педагогічному інституті. Не зупиняючись на досягнутому, в 1970 Іван вступив до Львівської консерваторії, шліфуючи свій талант та здобуваючи ґрунтовні знання.
Творчі злети та визнання:
1976 рік став знаковим для Поповича – він створив вокально-інструментальний ансамбль "Ровесник", який швидко завоював популярність. З цим колективом він мандрував Україною та світом, чаруючи публіку щирими українськими народними піснями та авторськими творами.Через рік ансамбль запросили до Львівської філармонії на місце «Ватри», і їхньою «візитівкою» стала пісня Поповича «Люба-Люба».
У 1979 — разом із Русланом Іщуком створив в Ужгороді новий ВІА «Закарпаття».
Протягом 1982-1987 років працював у Київському державному мюзик-холі, де його талант розкрився ще яскравіше. А з 1987 року він став солістом Театру естради, подарувавши світові безсмертні хіти: "Карпатське весілля", "Василина", "Розлук не буде", "Мене радує світ".
За свою творчу діяльність Іван Попович здобув численні нагороди та звання. Він – лауреат престижних конкурсів, народний артист України РСР (1990), «за особистий внесок у розвиток української культури та вагомі творчі здобутки» нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (1999). Його пісні й досі звучать з екранів, радіостанцій, їх з задоволенням співають українці всіх поколінь.
Та справжнім визнанням для Івана Поповича стала щира любов та шана його народу. Він завжди готовий допомогти, підтримати та надихнути.
Його невичерпна енергія, оптимізм та щирість роблять його справжнім улюбленцем публіки.
Особисте життя:
Життя Івана Поповича, окрім сценічних тріумфів, було сповнене особистих драм та радощів.
Його першою дружиною стала Оксана. Їхнє знайомство та одруження відбулися у Львові, де Іван вже здобував популярність. Разом вони жили у власній квартирі, мали авто. Проте переїзд до Києва для розвитку кар'єри співака став випробуванням для стосунків. Іван був змушений налагоджувати побут з нуля, жити у скромних умовах, що не сподобалося Оксані. Вона повернулася до Львова, розірвала шлюб, залишивши глибокий шрам у душі Івана.
Однак, доля подарувала Івану нову зустріч – з жінкою, яка стала його опорою та музою. Марія, співробітниця Івана, не лише ділила з ним побут, але й щиро допомагала у творчих проєкт.
1990 рік став знаковим для Поповича не лише з погляду кар'єри (він отримав звання Народного артиста України), але й в особистому житті. Саме цього року народилася донька Соломія, яка згодом стала джерелом натхнення для багатьох пісень Івана.
Життя з Марією стало для Івана справжнім щастям, яке він береже та цінує. Разом вони пережили багато, підтримуючи один одного у радості та смутку. Їхня історія – це щирий приклад того, як справжня любов може подолати будь-які випробування.
Громадська позиція:
В одному з інтерв'ю газеті "Бульвар Гордона" Іван Попович згадав про тиск з боку радянських чиновників, які намагалися змусити його співати російською мовою. Попри це, він завжди відстоював свою позицію, адже для нього українська мова – це не просто засіб спілкування, а душа його народу.
Наразі Іван Попович не лише тішить публіку своїм талантом, але й активно бореться за збереження природи України. Він підтримує громаду
міста Хуст та екологічних активістів, які виступають проти будівництва міні-ГЕС на річках Закарпаття.
У 2008 році, коли Закарпаття пережило страшну повінь, Іван Попович не лишився осторонь. Він організував концерт-протест проти тих, хто перетворив край на "землю для наживи". Разом з Миколою Гнатюком та Софією Ротару співак безплатно виступив у київському Палаці "Україна", а всі кошти від концерту були перераховані постраждалим від повені.
Іван Попович щиро вірить, що Закарпаття має безмежний потенціал для розвитку туризму, який може приносити Україні значні доходи. Він закликає до збереження унікальної природи краю та відмови від шкідливих для довкілля проєктів, таких як будівництво міні-ГЕС.
Відкриття Закарпаття: Легенди та Реальність Про Людей Краю
Єгор Ніколенко
Закарпаття - це особливий регіон України, який привертає увагу своєю унікальною історією, культурою та, звісно, людьми. Кожен, хто відвідує цей край, відразу ж занурюється у світ, де переплелися різні національності, традиції та легенди. У цій статті ми розповімо про тих, хто творить сучасне Закарпаття та зберігає його багатий спадок.
1. Вікторія Локтіонова: Захисниця Народної Культури
Вікторія Локтіонова – відома етнографка та фольклористка, яка вже багато років досліджує та популяризує закарпатську народну культуру. Її проєкти та наукові праці допомагають зберегти автентичні звичаї та обряди, які передаються з покоління в покоління. Вікторія організовує численні фестивалі, виставки та майстер-класи, де кожен може доторкнутися до старовинних традицій краю.
2. Михайло Попович: Митець, що Відображає Душу Закарпаття
Михайло Попович – відомий художник та скульптор із Ужгорода, чиї роботи відомі далеко за межами України. Його творчість – це симбіоз традицій та сучасності, де кожна картина чи скульптура розповідає свою унікальну історію про Закарпаття. Михайло активно займається благодійністю, підтримуючи молодих талановитих митців регіону.
3. Анна Ковач: Вчителька з Великим Серцем
Анна Ковач – вчителька з села Солотвино, яка стала справжнім прикладом відданості своїй справі. Протягом багатьох років вона не лише навчає дітей, але й активно залучає їх до різноманітних культурних та спортивних заходів. Анна вірить, що саме через виховання та освіту можна змінити майбутнє Закарпаття на краще.
4. Олександр Шевченко: Підприємець та Інноватор
Олександр Шевченко – успішний підприємець із Мукачева, який вірить у потенціал рідного краю. Заснувавши кілька стартапів, він показав, що Закарпаття може стати центром інновацій та технологій. Олександр активно інвестує в розвиток місцевої інфраструктури та підтримує молодих винахідників, організовуючи конкурси та хакатони.
5. Марія Боднар: Зберігачка Кулінарних Традицій
Марія Боднар – відома кулінарка, яка пропагує традиційну закарпатську кухню. Вона є авторкою кількох кулінарних книг та ведучою популярного гастрономічного шоу. Марія проводить майстер-класи, де навчає охочих готувати старовинні страви за рецептами своїх бабусь. Її ресторан у Хусті став справжньою кулінарною Меккою для туристів.
6. Іванна Котельник: Письменниця та Поетеса
Іванна Котельник – талановита письменниця та поетеса із Берегова, яка завдяки своїм творам зберігає та передає дух Закарпаття. Її книги, насичені місцевими легендами та історіями, є популярними не лише в Україні, але й за її межами. Іванна проводить літературні вечори та зустрічі з читачами, де ділиться своїм баченням та натхненням.
7. Андрій Дудаш: Захисник Природи
Андрій Дудаш – активіст та еколог, який присвятив своє життя захисту унікальної природи Закарпаття. Він заснував громадську організацію, яка займається охороною навколишнього середовища та організовує екологічні акції. Андрій активно співпрацює з місцевими школами, проводячи освітні програми для дітей, щоб виховувати нове покоління з екологічною свідомістю.
8. Лілія та Дмитро Панькевичі: Соціальні Підприємці
Лілія та Дмитро Панькевичі – пара з Тячева, яка заснувала соціальне підприємство, що надає роботу людям з обмеженими можливостями. Вони створили майстерню, де виготовляють унікальні сувеніри та вироби ручної роботи, які мають великий попит серед туристів. Своїм прикладом Лілія та Дмитро показують, що бізнес може бути соціально відповідальним та приносити користь суспільству.
9. Юрій Білак: Фотограф та Документаліст
Юрій Білак – всесвітньо відомий фотограф з Ужгорода, який присвятив свою кар’єру документуванню життя та культури Закарпаття. Його фотороботи показують красу та багатогранність регіону, відображаючи найдрібніші деталі повсякденного життя його мешканців. Юрій організовує виставки та видає фотоальбоми, які стають справжніми художніми подорожами по Закарпаттю.
10. Катерина Німченко: Музична Ікона
Катерина Німченко – відома співачка та композиторка, яка завдяки своїм пісням популяризує закарпатську музичну культуру. Її голос зачаровує, а композиції, створені на основі народних мелодій, знаходять відгук у серцях слухачів по всьому світу. Катерина часто виступає на міжнародних сценах, представляючи Україну та Закарпаття у найкращих традиціях.
Зірки Закарпаття: Відродження та Інновації
Закарпаття славиться не лише своєю багатою історією та культурою, але й сучасними досягненнями своїх мешканців. Ці люди своїм талантом, працею та любов’ю до рідного краю роблять внесок у його розвиток, популяризуючи Закарпаття на національному та міжнародному рівнях. Кожна з цих історій – це приклад відданості, творчості та наполегливості, що надихає і додає впевненості у майбутньому регіону.
Завітайте до Закарпаття, щоб особисто познайомитися з його неймовірними мешканцями та відчути справжню магію цього унікального краю!